Тези виступу голови Харківської обласної ради Сергія Чернова на круглому столі «Інтеграція виробництва та науки – основа стійкого розвитку економіки»

Відомо, що ми живемо в епоху економіки знань, коли інноваційні технології здатні приносити значно більше доходів і прибутку, ніж продаж сировини. Забезпечення конкурентоспроможності не тільки окремих підприємств, а й регіонів і цілих країн залежить від їх готовності рухатися шляхом інноваційного розвитку.

Харківщина – саме той регіон України, який має найкраще підґрунтя для забезпечення інноваційного розвитку.

По-перше. Ми маємо потужну освітню базу: 80 вищих навчальних закладів акредитації, в яких вчиться понад 170 тис студентів (майже кожний десятий - іноземець).

Вища школа регіону має вікові традиції.  Перший в Україні університет - Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна відкритий у 1805 році. Ниці це виш єдиний український навчальний заклад, що увійшов до Топ-500 рейтингу світових університетів QS-2020 [КЬЮ ЕС двадцять двадцять].

По-друге. В регіоні діють 64 наукові установи, 17 установ Національної академії наук України, 4 національні наукові центри. Які працюють у фізико-математичній та юридичній галузях науки. Розвивають  ядерні технології, функціональне матеріалознавство, радіофізику та радіоастрономію, ІТ-технології, системне управління, авіакосмічні технології, енергомашинобудування, фармацію, ґрунтознавство, ветеринарну медицину, рослинництво і тваринництво.

Серед них найбільший науковий центр України «Харківський фізико-технічний інститут», який у 1932 вперше в СРСР розщіпив ядро атома. А нещодавно за рахунок понад 50 млн доларів, отриманих від Уряду США, побудував нову дослідницьку ядерну установку («Джерело нейтронів, засноване на підкритичній збірці, що керується лінійним прискорювачем електронів»). Тобто експериментальну базу для проведення досліджень в галузі ядерної медицини, радіаційного матеріалознавства, ядерної фізики та енергетики, у виробництві медичних радіоізотопів, необхідних для діагностики й терапії онкологічних захворювань.

Але головне, що крім теоретичного підґрунтя необхідного для інноваційного розвитку, ми маємо підприємства, які на практиці впроваджують перспективні технології, розроблені нашими науковцями.

Ось лише декілька прикладів:

Розробки Інституту електродинаміки НАН України дозволили організувати на Харківському заводі «Південкабель» виробництво екологічно безпечної високовольтної кабельно-провідникової продукції світового рівня, яка з успіхом використовується нині в нашій країні та експортується до ближнього і далекого зарубіжжя;

За даними Академії аграрних наук України трансфер інноваційних технологій в свою бізнесову діяльність здійснює понад 150 агрокомпаній Харківської області;

На машинобудівному заводі «ФЕД» впроваджено розроблену в ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут» нанотехнологію нанесення надтвердих покриттів на плунжери паливної апаратури для літаків.

Але трансфер інноваційних технологій – це нелегкий процес, який вимагає інвестицій і певної екосистеми – інституцій, які мають відповідні організаційні можливості і методологічні навички.

Саме тому наші промислові підприємства і вищі навчальні заклади розбудовують екосистему впровадження інновацій – сьогодні у Харкові створено 5 наукових парків:

1. Науковий парк «ФЕД», який був першим науковим парком, зареєстрованим в України згідно закону про наукові парки

2. Науковий парк «Синергія»

3. Науковий парк «Наукоград - Харків»

4. Науковий парк «Наука і безпека»

5. Науковий парк Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»

Подальші плани розвитку екосистеми впровадження інновацій знайшли своє відображення у Стратегії розвитку Харківської області на 2021-2027 роки та Плані заходів з її реалізації на 2021-2023 роки.

Більше того, за результатами конкурсу по визначенню проєктів, які отримають фінансування з Державного фонду регіонального розвитку у 2021 році, переможцями стали два проєкти смарт-спеціалізації:

Створення мережевого бізнес-інкубатора креативних індустрій і Створення центру трансферу технологій для ініціювання та реалізації на території регіону інвестиційних проєктів з виробництва інноваційної експортно-орієнтованої продукції у відповідності до смарт-спеціалізації Харківської області.

Але ці наші практичні зусилля, спрямовані на інноваційний розвиток регіону і держави, відбуваються на фоні зростання у світі конкуренції за таланти, що безперечно призводить до суттєвого витіку мізків. І протистояти цьому явищу окремий регіон не може – потрібна цілеспрямована державна політика.

Тому на завершення хочу внести пропозицію. У 2020 році спливає термін реалізації рекомендацій «Стратегія інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобалізаційних викликів», прийнятих Верховною Радою у 2010 році.

Отже пропоную, щоб Верховна Рада дев'ятого скликання провела парламентські слухання щодо інноваційного розвитку України у наступному десятиріччі та визначила шляхи підвищення конкурентоспроможності нашої держави в епоху економіки знань.

У такому контексті Харківська область готова стати дискусійним майданчиком й потужною платформою для підготовки системних та ефективних законодавчих ініціатив.

Президент Украины
Верховная рада Украины
Правительственный портал
Харьковская областная государственная администрация
Харьковский городской совет
Національне агентство з питань запобігання корупції
Украинская ассоциация районных и областных советов
Ассоциация органов местного самоуправления Харьковской области
Совет почетных граждан Харьковской области
СБУ
Стратегия развития Харьковской области на 2015-2017 годы
Детский телевизионный фестиваль «Дитятко»
Эффективная первичная медицина в громаде
Конкурс Масельского
Громада очима дітей
Грант
Харківський обласний центр здоров'я
Харківський центр туризму
Слободской край
Ресурсный центр устойчивого местного развития
РЕГИОНЕТ
Харьковский региональный институт государственного управления
Форум Фактор
Соглашение мэров
КП