Харківська обласна рада

Тел. +3 8057 700-40-57
Факс +3 8057 700-53-35
E-mail: zvernennya@oblrada-kharkiv.gov.ua
Адреса: вул. Сумська, 64, м. Харків, Україна, 61200
15 листопада 2019

Зміни до Конституції і законодавче забезпечення реформи місцевого самоврядування – першочергові завдання

Виступ президента Української асоціації районних та обласних рад, голови Харківської обласної ради Сергія Чернова на презентації змін до Конституції України та пріоритетів Уряду щодо реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні.

Після виборів Президента та парламенту, органи місцевого самоврядування з тривогою задавали питання «Чи буде продовження реформи децентралізації та її завершення?». Думаю, що останні виступи керівництва держави, нинішнє представницьке зібрання знімають ці питання й показують, що є політична воля продовжувати реформи.

Українська асоціація районних та обласних рад у вересні провела Всеукраїнську нараду-семінар для представників органів місцевого самоврядування, учасники якої схвалили Резолюцію. Зміст цього документу на 95% підтримує концептуальні засади продовження реформи місцевого самоврядування, які ми почули від представників Парламенту, Уряду, Офісу Президента. Але є дискусійні питання, які, з моєї точки зору, необхідно обговорити.

По-перше, питання самоврядування на субрегіональному рівні. Ми всі усвідомлюємо, що головне завдання реформи у тому щоб максимально наблизити та забезпечити високу якість адміністративних послуг для населення. Існує комплекс повноважень, виконання яких буде найбільш ефективним лише на субрегіональному рівні.

Другий напрямок – законодавче супроводження реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Впродовж двох останніх років Парламент попереднього скликання припинив законотворчу діяльність, яка мала б забезпечити продовження реформи. Таким чином, другий етап реформування не розпочався. Отже за короткий час це треба надолужувати.

Наступне – вдосконалення закону про вибори в органи місцевого самоврядування.

Самоврядування на районному рівні. Для прикладу, є велика кількість спільної власності територіальних громад. Ніхто не дає відповіді на питання, яке є дискусійним, відповідь на яке хотів би почути й від об’єднаних територіальних громад. Пані Міністр сказала, що в нас є громади й по 2 тисячі осіб населення, а є 80 тисяч. Потрібно підійти по-державному, у питанні, хто забере собі на баланс спільну власність громад, хто її утримуватиме, щоб надавати послуги, якщо говоримо, що не буде районних державних адміністрацій, а у Концепції проекту змін до Конституції показано, що субрегіональному рівні місцевого самоврядування не буде. При цьому, майбутні префектури виконуватимуть контрольні функції. Не може префект на рівні району, якщо він там буде, мати більше повноважень, ніж префект на рівні області. Виходить, що на рівні області префект буде виконувати контролюючі функції, а на рівні округу чи укрупненого району надавати ще й послуги?

Думаю, що на перехідний період, за це говорить досвід європейських країн, для такої великої держави як Україна достатньо повноважень, щоб зберегти самоврядування для укрупнених районів або округів. Як це передбачено у Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади.

Зокрема, йдеться про другий рівень медичного обслуговування. Це й вже створені медичні округи, які мають збігатися з укрупненими районами. Велика кількість спортивних об’єктів. А також, наприклад, інтернатів для дітей з обмеженими можливостями, культурних об’єктів і таке інше. Крім того, екологія, просторовий розвиток, дороги тощо.

Стосовно законів, що необхідно прийняти після змін до Конституції. А деякі законопроекти лежали у парламенті минулого скликання впродовж двох років.

Закон про адміністративно-територіальний устрій зняв би багато конфліктів. Особливо там, де об’єднані громади на 100% поглинули райони, де конкуренція компетенцій місцево ради, її виконкому, районної ради та райдержадміністрації. Ситуація продовжується тривалий час та дискредитує реформу. Також закон про засади адміністративно-територіального устрою.

У новій  редакції потрібен Закон «Про місцеве самоврядування в Україні». У чинний закон внесено понад тисячу поправок 200 рішеннями Парламенту та 7 рішеннями Конституційного Суду. Вже навіть досвідчені фахівці в ньому невпевнено орієнтуються.

На жаль, досі відсутній закон про службу в органах місцевого самоврядування. Реформу оголосили, ми хочемо залучати нові кадри, а їм потрібно розуміти свій статус і мати належні умови роботи.

Крім того, потрібні закони про засади регіональної політики, стимулювання розвитку регіонів, відповідні зміни до Бюджетного та Податкового кодексів з урахуванням розподілу повноважень. Добре, що у Концепції змін до Конституції йдеться про компенсацію державою витрат місцевого самоврядування, спричинених рішеннями органів державної влади.

Хотів би додати, що для органів місцевого самоврядування окремі делеговані державою повноваження фінансуються на 15-20%. Потрібно розуміння, як забезпечити їх фінансування у повному обсязі. Зміни до Бюджетного та Податкового кодексів мають все чітко визначити.

Кілька слів щодо вдосконалення законодавства про місцеві вибори. Третє скликання поспіль над місцевими радами проводять експерименти, випробуючи різні системи виборів. П’яте скликання – пропорційна система, шосте – п’ятдесят на п’ятдесят пропорційна та мажоритарна, сьоме – пропорційна система із начебто відкритими списками.

На прикладі Харківщини. В обласній раді не представлені два райони та одне місто обласного значення, що мають загалом 62 тисячі осіб населення. Аналогічна ситуація майже в усіх регіонах. По Україні 48 адміністративно-територіальних одиниць не представлені жодним депутатом в обласних радах. Вважаю, що таку ситуацію треба змінити.

Ознайомившись із Концепцією удосконалення законодавства про місцеві вибори у зв’язку з реформуванням місцевого самоврядування та адміністративно-територіального устрою, Українська асоціація підтримала більшість викладених там аспектів. Втім, маємо деякі зауваження.

Не коректним є застосування числових показників щодо  представництва громад у районних та обласних радах, які  ставляться в залежність від чисельності виборців у громадах. Відповідно до чинного законодавства, статус та повноваження громад не залежить від кількості виборців, тому мають право на рівне представництво у місцевих радах субрегіонального та регіонального рівнів.

Кількісний склад районних та обласних рад, Концепція пропонує  формувати в залежності від кількості громад району чи області помножених на два. Більша ж кількість мандатів підлягає ґрунтовному обговоренню, і на погляд УАРОР є неперспективною. Тому що в регіонах, де обласний центр з населенням мільйон осіб, більшість депутатів буде від обласного центру. А мають бути представлені інтереси усіх громад

Принцип визначення кількості мандатів залежно від кількості повноважень (функцій) рад, вважаю також некоректним, оскільки кількість повноважень місцевих рад базового рівня має визначатись законом та не залежати від кількості виборців.

На завершення хотів би звернутися до численних представників міжнародних організацій, присутніх на цій дискусії. Треба продовжувати системне навчання не тільки для представників органів місцевого самоврядування, а й виконавчої влади. Щоб усі ми перебували в одному інформаційному полі, мали єдине розуміння процесів, що відбуваються, яку мету ставить держава у проведенні реформ. Щоб провідники реформи на місцях, які мають там авторитет, доносили зміст перетворень до людей. Таким чином не буде супротиву реформуванню, а результат буде набагато кращий.

Зміни до Конституції і законодавче забезпечення реформи місцевого самоврядування – першочергові завдання