Про результати реформи місцевого самоврядування, перші здобутки та невдачі, про нові завдання та виклики, які постають перед 477 місцевими громадами, «Слобідський край» говорить з головою Харківської обласної ради Сергієм Черновим. 

СК: Рік майже закінчився. Підсумовуючи роботу на Харківщині в напрямі реформування місцевого самоврядування, що б ви приписали до успіхів, а що – до невдач? Як оцінюєте темпи перевтілень, які перепони існують? 

 – Якщо підбивати підсумки року, можна сказати, що реформа продовжується, і є реальні здобутки та зміни на краще. Перш за все, це фінансова децентралізація, розпочата минулого року. За результатами перших дев’яти місяців зростання місцевих бюджетів становить 49 %, або 34,2 млрд грн, порівняно з аналогічним періодом минулого року. Не забуваємо, що й у 2015 році приріст надходжень до загального фонду місцевих бюджетів збільшився на 42 %. Тобто громади отримують реальні ресурси, які можуть бути направлені на розвиток власних територій: оновлення інфраструктури, ремонт і будівництво соціальних об’єктів. Також триває процес добровільного об’єднання громад. Очікується, що в Україні на початку 2017 року буде 367 об’єднаних територіальних громад. Нагадаю, що минулоріч було створено 159 спроможних громад. І цей процес не тільки триває, а й набирає темп. 

Упроваджуються заходи із секторальної децентралізації у сферах освіти та медицини. На місця передаються повноваження – від міністерств до місцевих адміністрацій і місцевих рад, наприклад, повноваження з реєстрації речових прав на нерухоме майно та реєстрації бізнесу. Також повноваження з реєстрації місця проживання осіб. 

 СК: Як вважаєте, наскільки ефективно врегульовано питання передачі повноважень із центру на місця? Наприклад, з 1 січня набувають чинності зміни до Закону України «Про вищу освіту» (щодо працевлаштування випускників вишів), відповідно до яких після випуску молодим кадрам влада в селах має безкоштовно надати житло. Та не всі громади готові до цього, просять відповідної державної програми. Разом з тим, наприклад, у Департаменті освіти кажуть, що в умовах децентралізації керівники на місцях мають бути зацікавленими у залученні до них молодих кадрів і мають самі розв’язувати цю проблему. 

 – Відповідно до цих змін, випускникам педагогічних і медичних закладів, які уклали угоду про те, що мають відпрацювати в сільській місцевості три роки, держава забезпечує безоплатне користування житлом. Якщо держава не забезпечує житло, то це пряме порушення закону. І громади не повинні виконувати обов’язки держави. Більш того, громади, які візьмуть на себе ці функції, також ризикують підпасти під відповідальність за порушення бюджетного законодавства. 

Узагалі я вважаю, що всі повноваження, які держава передає на місця, мають бути забезпечені відповідними ресурсами для їх виконання, що є цілком логічним. Більш того, такий підхід до розв’язання цієї проблеми відповідає Європейській хартії місцевого самоврядування. 

На жаль, на нинішньому етапі реалізації реформи з децентралізації можна натрапити на випадки, коли виконання повноважень, делегованих державою, покладається на місцеві бюджети. Наприклад, щоб залишатися в контексті освітянської теми, у проекті Державного бюджету, який Кабмін подав на розгляд Парламенту, на місцеві бюджети покладається фінансування закладів освіти та заробітної плати їх працівникам, крім педагогів. Але в середньому це близько чверті працівників освітянських установ: кухарі, бібліотекарі, психологи тощо. 

Також викликає велике занепокоєння ситуація з професійно-технічною освітою, яка раніше фінансувалася за рахунок цільових субвенцій державного бюджету. Зараз за це відповідальні місцеві бюджети. Якщо обласні центри чи великі міста спроможні передбачити у власних бюджетах такі гроші, то для бюджетів невеликих населених пунктів, де є професійно-технічні освітянські заклади, таке не до снаги. Харківській обласній раді довелося виділяти з обласного бюджету на це додаткові гроші, які відповідно були вилучені з інших соціальних програм. Складається парадоксальна ситуація: держава визначає політику у сфері професійно-технічної освіти, відповідні заклади перебувають у державній власності, а фінансувати їх мають громади за власний кошт. 

 СК: Періодично в регіоні порушується питання про передачу ПТУ у власність громад, за рахунок бюджету яких вони фінансуються. На якому етапі сьогодні це питання і що чекає на мережу таких навчальних закладів на Харківщині в разі передачі їх у власність громад? 

 – Питання про передачу ПТУ у власність громад було порушено національними асоціаціями місцевого самоврядування, у тому числі Українською асоціацією районних та обласних рад, яку я очолюю. Зараз це питання розглядається у профільному комітеті Верховної Ради та в Міністерстві освіти і науки. Переконаний, що передача ПТУ у власність громад була б на користь як навчальним закладам, так і самим громадам. Подивіться, як наразі громади дбають про школи, котрі перебувають у їхній власності. Вишукують можливість замінювати вікна, вдосконалювати системи опалення, роблять усе, щоб дітям біло комфортно та затишно. Якщо взяти невеликий населений пункт чи громаду, де є училище, то в ньому навчаються ті ж саме діти місцевих жителів, які минулого року ходили до школи. Упевнений, громада, коли училище буде у її власності, так само дбатиме про належні умови навчання. 

 СК: Децентралізація, бюджет перевиконано, повноваження передано на місця... Чи не означає це, що місцеві громади стали багатшими? Разом з тим, скажімо, школи, дитсадки й досі просять допомоги в місцевих спонсорів, у фермерів, громади залучають міжнародну допомогу. Чому грошей не вистачає? 

 – Їх завжди не вистачає, і не думаю, що колись їх буде достатньо. Більше того, якщо в якійсь громаді скажуть, що грошей їм вистачає, мушу засумніватися у правдивості цього твердження. Ініціативні громади мають активно працювати над розвитком власної території, знаходити для цього можливості та гроші. 

Звісно, будівлі дитячих садків і шкіл потребують постійного ремонту, оновлення, вдосконалення енергозбереження у приміщеннях. При тому, що в деяких з них не було капітального ремонту десятки років. У рамках обласного конкурсу міні-проектів «Разом у майбутнє» обласна рада допомагає громадам у розбудові їхніх територій. Більшу частину міні-проектів, котрі стають переможцями конкурсу, спрямовано на покращення умов у навчальних закладах. Стосовно допомоги бізнесу, то дуже добре, що є небайдужі люди, які готові та мають змогу допомогти. Така синергія влади, бізнесу та громадськості на рівні громади – справжнє самоврядування. 

 СК: Уже рік обласна рада працює в оновленому складі: депутатів стало менше, більшість з них – новачки. Як це позначилося на якості спільної роботи народних обранців Харківщини? 

 – Свій перший рік Харківська обласна рада VII скликання працювала не менш активно і плідно, ніж у минулому. Те, що депутатський корпус було дещо зменшено, а персонально він оновився майже на дві третини, не відбилося негативно на роботі вищого представницького органу нашого краю. Абсолютна більшість депутатів відповідально ставиться до своїх зобов’язань перед виборцями, на засіданнях комісій та в сесійній залі – конструктивна робоча атмосфера. Протягом року обласною радою затверджено цілу низку програм, серед них – програми надання підтримки учасникам АТО; комплекс програм, спрямованих на організацію безпеки в регіоні; крім того, таких, що забезпечують розвиток у таких сферах, як IT-сектор, малий та середній бізнес тощо. На наступному пленарному засіданні чергової сесії, що відбудеться 8 грудня, депутати розглянуть комплексну програму «Розвиток місцевого самоврядування в Харківській області на 2017–2021 роки». 

 СК: Які основні її пункти і що чекає на регіон через п’ять років у разі її виконання? 

– В умовах децентралізації та реформи місцевого самоврядування перед місцевими радами, яких в області 477, постають нові завдання та виклики. Керівникам і депутатам представницьких органів потрібні нові знання, оскільки з передачею повноважень функції рад стають ширшими та складнішими. З’являються принципово нові вимоги до матеріально-технічного та інформаційного забезпечення. Глобально змінюється форма взаємодії з інститутами громадянського суспільства. Зокрема, актуальними і такими, що потребують додаткових знань і спеціальної кваліфікації, є управління проектами та програмами місцевого розвитку, бюджетні відносини, земельні питання та управління комунальною власністю. Для того, щоб забезпечити належні умови функціонування місцевого самоврядування в регіоні за цих умов, і розроблено нашу програму. Вона передбачає надання допомоги під час процесу, коли сама система місцевого самоврядування зазнає глибинних змін. Крім того, програма має організувати взаємодію всіх органів місцевого самоврядування із залученням науковців, громадськості для вирішення проблем регіонального розвитку. Це і стимуляція активності громад, і методичне, правове та кадрове забезпечення місцевого та регіонального розвитку. Як результат, маємо досягти того, щоб у вирішенні питань місцевого розвитку активну участь брало населення. Слід посилити його вплив на місцеву політику, контроль за бюджетними коштами. А діяльність органів місцевого самоврядування має бути прозорою. 

Реформа розпочала новий етап розвитку місцевого самоврядування в Україні, і Харківщина має бути в авангарді цього процесу. 

Тетяна ЛІСНА, кореспондент

Президент України
Верховна рада України
Урядовий портал
Харківська обласна державна адміністрація
Харківська міська рада
Національне агентство з питань запобігання корупції
Українська асоціація районних та обласних рад
Асоціація органів місцевого самоврядування Харківської області
Рада почесних громадян Харківської області
Стратегія розвитку Харківської області на 2015-2017 роки
Дитячий телевізійний фестиваль «Дитятко»
Конкурс Масельського
Харківський обласний Палац дитячої та юнацької творчості
Слобідський край
Ресурсний центр сталого місцевого розвитку
РЕГІОНЕТ
Харківський регіональний інститут державного управління
Форум Фактор
Угода мерів