Харківська обласна рада

Тел. +3 8057 700-40-57
Факс +3 8057 700-53-35
E-mail: zvernennya@oblrada-kharkiv.gov.ua
Адреса: вул. Сумська, 64, м. Харків, Україна, 61200
23 серпня 2019

«Край, мій рідний край, пісенний край завзяття і труда» – Софія Ротару, співаючи ці рядки, навіть не здогадувалася, що є люди, які сприймають її слова буквально. Це – жителі села Рідний Край.

Як уявити собі, що таке рідний край?. Луки, ліси, озера... У цьому селі їх вистачає, ми навіть не очікували побачити тут таку красу. І, може, саме через це воно отримало таку поетичну назву – Рідний Край.  Не дивно, що перші поселенці назвали своє село саме так.

Нинішні старожили розповідають, що в його назві є свій таємний зміст: «Село назвали так. Оселилися два, аж там біля річки, один Ромасько, а другий Коваленко, от вони й кажуть: «Давай так назвемо: з твоїх початкових літер і з моїх». Так і вийшло: Рідний – це від Ромаська, а Край – від Коваленка», – переказує нам легенду тутешня жителька Галина Сніжко.

Олексій Васільєв, місцевий житель, розповідає ще й таке: «Після громадянської війни, коли настав довгоочікуваний мир, у це місце прийшли два солдати. Вони звели будинок біля водосховища, потім другий...»

Поступово село розросталося, і через кілька десятиліть налічувало вже понад сто мешканців. Основний вид їхньої діяльності – лісництво й сільське господарство.

Під час перебудови село зовсім занедбали. Уся молодь вирушила в місто на заробітки, залишилися лише старики. На початку 90-х єдину сільську школу зруйнували до фундаменту, зараз і сліду її нема. Немає в селі й хоча б маленького магазинчика, два рази на тиждень сюди приїжджає пересувна автолавка.

Жителі з ностальгією згадують минулі часи: «Було велике село. Ось там проїдете – там дуже багато будинків. Але залишилися одні старенькі. Нікого вже з чоловічого населення немає. Кинуте село...» – бідкається Олексій Васільєв.

У селі більше половини будинків – кинуті, у них зрідка приїжджають діти  «ріднокраєвців», які ще недавно жили тут. Втім, дивовижна природа приваблює сюди дачників і навіть туристів. Місцеві мешканці розповідають: на екологічній карті це – найчистіший район Харківської області: на сорок кілометрів навкруги немає жодного промислового підприємства.

Олексій Миколайович розповідає: тільки за минуле літо у нього понад десять чоловік запитували: у кого в селі можна зняти будиночок чи кімнату, щоб відпочити. Правда, поки що туристичний бізнес тут не розвинений. У селі відпочивають тільки дачники, що нещодавно оселилися та побудували собі домівки.

А ось назва населеного пункту часто стає причиною багатьох кумедних оповіданок, які Олексій Васильєв із задоволенням переказує: «Часто в місті запитують:

– А де ти живеш?
– Рідний Край.
– Та то зрозуміло, що рідний край. Для всіх рідний. А село як називається?»

На сьогоднішній день у селі тільки близько 20 дворів корінних жителів, всі інші будинки – дачників. Від колишніх односельців залишилися тільки спогади: «На отому хуторі, під лісом, там вже немає нікого з наших. Це так тільки, ото в кого діти, то приїжджають у свої будиночки. А так нас чи п’ять, чи шість залишилося – корінних жителів», – розповідає Галина Сніжко.

Отже, виходить, що в наш час Рідний Край – це місце не стільки для життя, скільки, більшою мірою, для відпочинку й задоволення.

Михайло Лисянський, "СК"