24 квітня 2000 року Указом Президента України першим заступником Міністра транспорту України - Генеральним директором Державної адміністрації залізничного транспорту України був призначений Георгій Миколайович Кірпа, який пізніше став Міністром транспорту та зв’язку. У новітній історії залізниць України це була знакова подія. Зокрема, під час Всеукраїнського рейтингового голосування, проведеного восени 2009 року, Герой України Георгій Кірпа був названий найвидатнішим залізничником за всі часи існування залізниць України.

Наприкінці 90-х – початку 2000-х років залізнична галузь, обплутана мережею посередницьких структур, знаходилася в жалюгідному стані. Величезні борги перед бюджетом, бартер, який загрожував повним розвалом фінансової системи, розкурочені електрички і «убиті» вокзали, нікчемні обсяги оновлення основних фондів, більш ніж скромна заробітна плата, яка видавалася з багатомісячними затримками, часто – цукром, борошном чи оцтом, почуття безвиході… Саме в цей час «Укрзалізницю» очолив Георгій Кірпа, що прийшов уже з готовою програмою перетворень та підібраною командою. Зокрема, 28 квітня 2000 року Постановою Кабінету міністрів України начальником Південної залізниці був призначений Віктор Миколайович Остапчук.

На той час Південна залізниця потерпала найбільше. Крім стрімкого зменшення вантажообігу, було втрачене Бєлгородське відділення, яке приносило 20% доходів від перевезень і де залізницею була створена потужна виробнича база. В «Укрзалізниці» навіть підготували наказ про розформування Південної залізниці.

Та цей наказ так і залишився не підписаним. Бо колектив Південної залізниці на чолі з Віктором Остапчуком зумів вже до осені кардинально покращити показники роботи магістралі. Згубна «бартерна» система розрахунків за перевезення була подолана за два місяці, найшвидше по «Укрзалізниці». Через рік роботи в нових умовах Південна залізниця стає переможцем галузевого змагання та займає лідируючі позиції в «Укрзалізниці».

Під керівництвом Георгія Кірпи стрімкими темпами проводиться масштабна модернізація галузі, кардинально підвищується зарплата залізничників та соціальні стандарти.

Зрозуміло, що на нові інфраструктурні проекти, створення робочих місць, адекватні зарплати, розвиток галузевої медицини, культури та спорту потрібні були величезні кошти. Але тільки за три перші роки після приходу Кірпи за рахунок ліквідації посередництва, бартеру та встановлення контролю за ціновою політикою, «Укрзалізниця» додатково отримала понад півтора мільярда доларів – при набагато нижчому, ніж зараз, рівні цін. Прибутки спрямовувалися на оновлення галузі та соціальний захист працівників. Наприклад, у період з 2000-го по 2003 рік заробітну плату залізничникам підвищували сім разів, і за цей час у середньому вона зросла у 4,5 раза (до речі, тоді курс долара до гривні залишався практично незмінним). Тому і стояла ціла черга з бажаючих працювати на залізниці, навіть на важких робітничих посадах…

– Той незабутній час і ті звершення назавжди залишаться великою гордістю для всіх залізничників, але, мабуть, трохи більше за інших – саме для харків’ян, – вважає Віктор Остапчук. – Для Харкова та Слобожанщини Георгій Миколайович зробив дуже багато. Не випадково у 2004 році Кірпі присвоїли звання Почесного громадянина Харкова.

Зокрема, завдяки Георгію Миколайовичу було добудовано та введено в експлуатацію дві станції метрополітену «Ботанічний сад» та «23 Серпня», придбано 15 нових метровагонів для Олексіївської лінії, оновлено корпус залізничної академії, у якій він свого часу навчався разом із дружиною Жанною Ігорівною, відкрито сучасний Центр здоров’я жінок, побудовано найбільший у Східній Україні Палац ігрових видів спорту «Локомотив», реконструйовано Привокзальну площу Харкова, на Слобожанщині реконструйовано чи побудовано заново десятки вокзалів.

Саме з Харкова 11 липня 2002 року за участі Президента України відправився в рейс перший денний прискорений поїзд «Столичний експрес», у рамках підготовки до пуску якого менш ніж за півроку була кардинально оновлена вся інфраструктура між «першою столицею» та Києвом. Це був поїзд із перших вітчизняних пасажирських вагонів, виготовлених за підтримки Кірпи на Крюківському вагонобудівному заводі. «В новітній історії України не так багато подій, рівних цій за масштабністю, значущістю, виваженим державним підходом. Розпочалася нова ера в розвитку залізничного транспорту і в розвитку вітчизняного машинобудування», – так десять років потому оцінювався старт швидкісного руху на українських залізницях в газеті «Дзеркало тижня».

Також за ініціативи Георгія Миколайовича була впроваджена велика програма співробітництва Південної залізниці та провідних харківських підприємств, що сприяло розвитку регіональної промисловості, особливо машинобудування, збереженню робочих місць та збільшенню надходжень у місцевий та Державний бюджети. Результати співпраці регулярно розглядалися на виїзних колегіях Мінтрансу та Харківської облдержадміністрації.

Флагмани харківської промисловості — завод імені Малишева, Харківське КБ з машинобудування ім. Морозова та КБ з двигунобудування, «ФЕД», «Хартрон», «Южкабель», завод тракторних самохідних шасі, ХЕМЗ та інші підприємства — виготовляли на замовлення Південної залізниці двигуни для рухомого складу, пристрої діагностики, різноманітне обладнання для господарств електропостачання, СЦБ і зв’язку, турнікетні системи, повітророзподільники для вантажних вагонів, внутрішнє оснащення та меблі для пасажирських вагонів тощо.

Завдяки Кірпі відновив свою роботу Харківський авіазавод. «Укрзалізниця» через свою лізингову компанію уклала контракт на покупку літаків Ан-140 та Ан-74. Побудовані в рамках програми літаки передавались у лізинг регіональним авіакомпаніям України.

Загалом частка замовлень залізниць України тільки на підприємствах важкого машинобудування становила 30 відсотків. Так що недарма залізничну галузь за Кірпи називали локомотивом економіки України. А після призначення Міністром транспорту Георгій Миколайович такими ж стрімкими темпами почав розвивати судноплавство, авіаційну, автодорожню галузі...

— Наприкінці грудня 2004 року Георгій Миколайович трагічно загинув, але пам'ять про нього живе, — зазначає голова постійної комісії з розвитку інфраструктури, доріг, транспорту та зв’язку Харківської обласної ради Вячеслав Чигрінов. — Ми і сьогодні у своїй діяльності застосовуємо «лекала», розроблені Георгієм Миколайовичем, та плідно співпрацюємо з Міжнародною громадською організацією «Фонд імені Г.М. Кірпи».

Верховна рада України
Президент України
Урядовий портал
Харківська обласна державна адміністрація
Харківська міська рада
Національне агентство з питань запобігання корупції
Українська асоціація районних та обласних рад
Асоціація органів місцевого самоврядування Харківської області
Рада почесних громадян Харківської області
СБУ
Безпека та довіра
Дитячий телевізійний фестиваль «Дитятко»
Конкурс Масельського
Ефективна первинна медицина в громаді
Громада очима дітей
Гранти
Харківський центр туризму
Слобідський край
Ресурсний центр сталого місцевого розвитку
РЕГІОНЕТ
Харківський регіональний інститут державного управління
Форум Фактор
Угода мерів
КП
КП
Харківський обласний центр здоров'я