Фінансова та економічна криза змушує ще раз переглянути роль і місце регіонального самоуправління в загальноєвропейській політиці. Наслідки кризи стали суворим випробуванням не тільки для економік більшості країн, а й для їх моделей державного управління, де найбільш вразливим сектором виявилися місцеві та регіональні влади. Оскільки, з одного боку, констатується повсюдна тенденція до зменшення фінансування цих владних інститутів і скорочення надходжень від місцевих зборів, а з іншого боку, необхідність збільшення соціальної допомоги громадянам, що внаслідок кризи опинилися у складному матеріальному становищі. Коли державна влада втрачає довіру громадян, вони шукають підтримки у влади місцевої, в першу чергу, в самоврядуванні.

Моніторинговий комітет Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Єворопи останнім часом в багатьох країнах постійно висловлює стурбованість станом місцевої демократії в цілій низці країн де фіксуються тенденції до зменшення фінансової незалежності місцевих органів влади і відновлення тяжіння до централізації.

При цьому, досвід країн, які більш-менш успішно змогли протидіяти глобальним негативним кризовим явищам спонукають по-новому оцінити регіональні аспекти загальноєвропейської політики.

Країни, де в основу регіональної політики покладено принцип субсидіарності, які зробили ставку на децентралізацію влади, передачу повноважень на місця, особливо, де проведено фінансову децентралізацію, набагато краще впоралися із впливом економічної кризи.

Разом з тим, ми переконалися, що рецентралізація і концентрація влади державою не дозволяє у повній мірі компенсувати негативний вплив кризових явищ і створює тенденцію до обособлення окремих держав. А це у свою чергу, в умовах стрімкого розвитку засобів комунікації, інформаційних технологій, загальної глобалізації викликає нові ризики.

Усі ми розуміємо, що сьогодні обособлення – шлях в нікуди, і не треба далеко йти за прикладами для підтвердження цієї тези.

Отже поглиблення інтеграції, розвиток зовнішніх відносин між країнами ЄС та їх партнерами отримують все більш чіткий регіональний вимір.

Тільки консолідація наявних інтелектуальних і технічних ресурсів, створення нових ринків праці та збуту в єдиному європейському просторі дозволить ефективно протистояти кризі. Зміцнення транскордонних регіональних зв’язків, на які не тиснутиме велика політика і амбіції її окремих фігурантів, дозволить робити це максимально швидко та ефективно.

Ініційована Президентом України Реформа місцевого самоврядування, спрямовану на децентралізацію і передачу повноважень на місця, має зробити сприятливі умови для протидії сучасним глобальним викликам, сприяти природній інтеграції нашої держави у європейський простір.

Але щоб забезпечити в таких непростих умовах стабільний рух до демократії й успішну реалізацію реформ спрямованих на укріплення місцевої демократії, збільшення повноважень місцевих рад і, взагалі, реалізацію принципу субсидіарності, необхідно підтримувати постійний діалог влади та громадян, котрі як ніколи потребують підтримки і не повинні відчувати себе залишеними напризволяще. Щоб цього досягти у спровокованою кризою атмосфері загальної пригніченості, за несприятливих обставин, необхідно докласти більше зусиль, ніж зазвичай, знаходити нові форми конструктивної активізації громадянського суспільства. Причому діяти не доводиться по вже готовій моделі.

При Президентові України було створено Координаційну раду з питань розвитку громадянського суспільства. Одним з основних завдань цього допоміжного органу при інституті глави держави стала підготовка Стратегії державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні. В основу Стратегії, розробленої і прийнятої при безпосередній участі громадськості, лягли загальноприйняті поняття свобод громадян, що реалізуються за допомогою різних форм публічної громадської активності та самоорганізації населення, зафіксовані в міжнародних документах.

Нам довелося зіткнутися з «мовчазною більшістю», свого роду цивільної інертністю, що дісталася у спадок нашому суспільству від радянських часів. І тут виявилася незамінним щоденний зворотний зв'язок і повноцінне інформування громадян, без політичної пропагандистської складової. Для регіональної влади це було здійснити не просто з-за упередженої і безвідповідальної, але при цьому агресивною, позиції, деяких політиків і експертів національного рівня, які через засоби масової інформації намагаються перетворити суспільство на «людську масу». Аналізуючи ситуацію в інформаційному просторі, ми спостерігаємо парадокс: 10-15 років тому його насиченість була в десятки разів менше, але інформоване населення зараз значно гірше. З кожним роком збільшується число тих, хто схильний довіряти чиїмось як би «авторитетним думкам», а не мислити самостійно і незалежно. Це є однією з основних причин низької громадянської активності, а часто просто апатії, і на стадії ухвалення і на стадії реалізації рішень місцевої влади.

Незважаючи на це, в останні роки в регіонах нашої країни відчувається зростання громадянської активності та, відповідно, потреба в розвинених інститутах громадянського суспільства. Одночасно, громади демонструють підвищення самосвідомості та самоорганізації. Ми отримуємо перший досвід практичної побудови партнерських відносин влади і громадян. Ще належить подолати стереотип: коли виникає небезпека розбігатися в різні боки, за принципом «одного не наздоженуть», замість того, щоб об'єднатися для вирішення спільних проблем.

Крім того, одне із завдань влади, зацікавлених у підвищенні громадянської активності, це робота з молоддю. Я бачу однією з головних завдань зуміти пояснити новому поколінню те, що головні цінності: мир, стабільність, свобода, демократія не беруться нізвідки, як якісь дари богів. Суспільство приходить до них, доклавши величезні зусилля, іноді - жертви, тому все це потрібно цінувати і берегти і розвивати.

Впевнений, підвищення громадянської активності – відповідь на виклики, з якими стикається локальна демократія в умовах кризи

Тільки організувавши конструктивний діалог з громадськістю, сприяючи підвищенню громадянської активності, місцеві і регіональні влади, будуть здатні будувати суспільство знань, суспільство культури, екомайбутнє і, відкинувши гучні заяви, проводити доступну людям - і так необхідну - політику благополуччя.

Верховна рада України
Президент України
Урядовий портал
Харківська обласна державна адміністрація
Харківська міська рада
Національне агентство з питань запобігання корупції
Українська асоціація районних та обласних рад
Асоціація органів місцевого самоврядування Харківської області
Рада почесних громадян Харківської області
СБУ
Запобігання та виявлення корупції
Безпека та довіра
Конкурс Масельського
Дитячий телевізійний фестиваль «Дитятко»
Харківський регіональний фонд підтримки підприємництва
Громада очима дітей
Ефективна первинна медицина в громаді
Гранти
Харківський центр туризму
Слобідський край
Ресурсний центр сталого місцевого розвитку
РЕГІОНЕТ
Харківський регіональний інститут державного управління
Форум Фактор
Угода мерів
КП
КП
Харківський обласний центр здоров'я