За матеріалами прямої лінії у газеті "Слобідський край" голови постійної комісії з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму Наталії Левченко.

Аби Харків із лави запасних перейшов до основного складу міст, котрі прийматимуть у себе ігри наступного чемпіонату з футболу “Євро-2012”, харківські чиновники готові забути про політичні розбіжності, конфлікти й суперечки. Голова постійної комісії обласної ради з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту та туризму Н.Левченко переконана, що і депутатський корпус облради, і обласну адміністрацію, і міську владу об’єднала нова спільна ідея. Як вплинуть результати цієї співпраці на подальший розвиток спорту в регіоні, які молодіжні програми допомагають працевлаштуванню молоді, скільки коштів цього річ виділено на оздоровлення дітей – на ці та інші питання наших читачів відповіла пані Левченко під час “прямої лінії”.

- Наталіє Вікторівно, харків’янина Олександра Носарєва цікавить, як прагнення наблизити шанси Слобожанської столиці до активної участі у події світового рівня позначилося на змінах до бюджету, зокрема стосовно реконструкції СК “Металіст”?

- Треба сказати, що попрацювати в цьому напрямку довелося чимало. Не дивлячись на те, що маємо по-суті дуже проблемний бюджет, депутати облради виділили на ремонт спортивного комплексу “Металіст” ні мало ні багато, а 10 мільйонів гривень, і ще половину додали з міської скарбниці. Причому ці кошти підуть не лише на впорядкування самого стадіону, а й інфраструктури довкола нього. Нині повним ходом триває реконструкція південної трибуни, планується привести в порядок і бігові доріжки. Після такої серйозної відбудови стадіон зможе гідно приймати у себе не тільки футбольні матчі, а й легкоатлетичні змагання. Крім того, кожен з  можновладців розуміє, що “Металіст” – це обличчя нашого міста, регіону. Виборовши право приймати у себе поважних європейських гостей, ми водночас залучимо державні, спонсорські кошти і на підготовку належним чином готельної мережі, аеропорту, автошляхів… 

- Разом з тим мешканець Золочівщини Юрій Гурін занепокоєний, чи не забули чиновники про сільський спорт, які програми забезпечать його розвиток?

-  В рамках Програми розвитку фізичної культури і спорту в Харківській області на 2007-2011 роки загалом на галузь фізкультури і спорту виділено майже двадцять мільйонів гривень. Не секрет, що левова частка цих коштів піде на зарплатню та енергоносії, решта ж, на жаль, крихти. Тому про розвиток спорту поки що годі й мріяти. Щоправда, нам вдалося виділити 274 тисячі гривень для створення мережі центрів фізичного здоров’я населення “Спорт для всіх”. Хотілося б щоб такий заклад працював в кожному районі. З метою залучення сільської молоді до занять фізичною культурою та спортом планується відновити спортивну базу Харківської державної зооветеринарної академії. Тут навчаються здебільшого сільські діти, до того ж тривалий час вуз співпрацює з фізкультурно-спортивним товариством “Колос”. Разом вони зберегли потужну спортивну базу, гарне футбольне поле, багато різних секцій.
Загалом спортивна галузь сьогодні чи не найболючіше наше питання. Якщо у 2007 році фінансування молодіжної політики підтримується на високому рівні (цього року збільшено фінансування майже вдвічі), то дефіцит з фінансування спорту становить тринадцять з половиною мільйонів. І ця недостача, і недосконала нормативна база болісно позначаються в першу чергу на сільському населенні. Адже ми, при всьому бажанні, не можемо перерозподілити кошти передбачені на різні галузі відповідно до Бюджетного кодексу.

- Пані Наталю, Віктор Іванович з міста Люботина переймається долею баскетболу. Він запитує, чи робиться щось для відродження цього виду спорту, адже харківські політехніки нині посідають останню сходинку?

- Основною проблемою в роботі баскетбольного клубу є недостатнє фінансування, що не дає можливості для подальшого якісного розвитку баскетболу в регіоні та «утримувати» гравців високого спортивного рівня.

Понад 50 випускників Харківського баскетболу за минули роки стали основними гравцями різних команд вищої та супер ліг. Іншою проблемою є відсутність спортивної бази для проведення тренувань та змагань високого рівня. Навіть Палац спорту недостатньо оснащений для ігор високого рівня.

На думку управління фізичної культури і спорту обласної державної адміністрації, подальший розвиток баскетболу в Харківській області можливо здійснювати і на базі БК «Політехник», який має необхідну для цього відповідну структуру. Такий підхід дозволить при невеликому фінансуванні отримати необхідний результат.

На сьогодні БК «Політехнік» пропонує розвивати чоловічу команду за рахунок вихованців харківського баскетболу. Але й тут існують проблеми. По-перше, за останні роки суттєво зменшилася кількість тренерів, по-друге, перспективних гравців, ще молодіжному віці, намагаються «переманити» різні українські клуби, що не дає можливості зробити основний склад чоловічої команди стабільним і міцним. Тому БК «Політехник» запропонував поетапний розвиток баскетболу на своїй базі, що дасть змогу через деякий час підготувати перспективних гравців. Але для цього ще потрібно вирішити певні організаційні та фінансові питання.

- Нині у розпалі хокейний конфлікт між керівництвом СДЮСШОР і “Дружбою-78”. Харків”янка Валентина Олександрівна цікавиться, чи вживає очолювана вами комісія якихось заходів для розв”язання цього гострого протистояння?

- Наша комісія цим питанням не займається, оскільки споруда СДЮСШ знаходиться у комунальній власності міста Харкова і це питання доречніше адресувати саме профільному управлінню міськвиконкому, зараз триває слідство і роботу ведуть правоохоронні органи. Разом з тим я готова взяти на контроль цю ситуацію і на травневій комісії прослухати звіт відповідних структур. Про результати повідомимо пізніше.

- Наталіє Вікторівно, до редакції зателефонувало кілька стурбованих батьків. Причина ж їхньої занепокоєності – нещодавня заява в ЗМІ мера М. Добкіна про святкування цьогорічного випускного в школах. Річ у тім, що пан мер пропонує влаштувати масові гуляння молоді на площі Свободи. В свою чергу деякі батьківські комітети вже сьогодні заявляють, що своїх дітей на подібний захід не відпустять, адже не секрет, що тисячі молодих, емоційних, почасти без баштових юнаків і дівчат в одному місці – досить небезпечне і вибухове поєднання. Більшість батьків готові самі йти на площу для створення масовки, аби лише убезпечити своїх чад від можливих ЧП. Чи дійсно доведеться вдаватися до таких кроків і як в свою чергу реагує на рішення мера депутатський корпус облради?       

- Я чула про такий варіант випускного, але плану проведення, чесно кажучи, не бачила. Якщо ж дійсно плануються масові заходи за участі школярів або випускників, то це має бути ретельно відпрацьована схема, як з точки зору безпеки, організації, так і відповідальності за наслідки. Зі свого досвіду, а я декілька років працювала начальником обласного управління у справах сім”ї та молоді, можу сказати єдине: практика подібних свят у нас є і досить позитивна. Приміром, щороку спільно з громадськими організаціями, депутатами ми проводимо День захисту дітей. Дуже масовий захід. Парад по вулиці Сумській, колони дітей з усіх районів міста й області на площі Свободи, масова хода до парку Горького. І повірте, ніколи проблем не виникало, тому що з кожною колоною були старші, вчителі, представники виконкомів. Я розумію, що випускники, звісно, більш проблема категорія. Але це вже завдання влади. Якщо вона бере на себе таку відповідальність, то, відповідно, має зробить все, аби унеможливити будь-які інциденти.  Як матір, я розумію хвилювання батьків. Тому раджу поцікавитися детальним планом заходу: що саме там буде, в який час, кількість учасників, чи можуть батьки бути присутніми. В іншому випадку у них є всі підстави не відпустити дитину.

- Продовжуючи тему дозвілля мешканка Солоницівки запитує, чи контролюються якимось чином відвідини підлітками клубів, кафе, розважальних центрів. Адже у подібних закладах у молодих людей не перевіряють документи, до того ж залишається “за сімома печатками” чим саме вони там займаються, що п’ють тощо? Альтернативних громадських культурних   закладів, зокрема в Солоницівці, для них не має. За словами жінки, місцеве керівництво протягом кількох років обіцяє відкрити будинок культури, але далі обіцянок справа не рухається.

-   Чесно кажучи, ця проблема і у депутатів викликає велике занепокоєння. Якщо з питаннями безпритульності ми вже навчилися боротися, зокрема відпрацьовано законодавчу базу, відповідні інструменти впливу, то із дозвіллям “домашніх” дітей ситуація дещо складніша. Прогалини у законодавстві, відсутність важелів, маленькі штрафи для розважальних закладів…- значно гальмують наші дії. Як на мене, потрібно детальніше переглянути і кримінальну, і адміністративну відповідальність для порушників-власників кафе, клубів. Поки що з ними “воюють” хіба що місцеві служби у справах неповнолітніх, які спільно з міліцією та представниками центрів соціальних служб проводять профілактичні рейди. До цієї роботи має активно долучатися і громадськість, саме вона має стати головним контролюючим органом.

- Пані Наталю, наближається відповідальний для всіх студентів момент – випускні екзамени й довгоочікувані канікули. Більшість із молодих людей хотіла б у цей час підзаробити кишенькових грошей. Чи існують у Харкові відповідні структури, котрі опікують працевлаштуванням молоді?

-   Усю необхідну інформацію з працевлаштування молоді взагалі, і літнього підробітку зокрема, бажаючі можуть отримати в обласному центрі молоді (Держпром, 6 під.). Саме там координується робота громадських організацій у цьому напрямку, сюди ж надають свої заявки і потенційні роботодавці. В рамках програми “Молодь Харківщини” в області діє чотири таких центри. Вони, зокрема й займаються створенням молодіжних трудових загонів, допомагають зорієнтуватися на ринку праці випускникам.

-   Якщо студентів турбує майбутня робота, то їхніх молодших братиків та сестричок – відпочинок. Веселе і корисне оздоровлення вже розпочалося у міжнародному таборі “Артек”. Проте відпочити на березі моря, в Криму, на жаль, можуть далеко не всі. То скільки цього року місцевих таборів відчинять свої двері, і яка кількість дітей зможе там оздоровитися?

- На дитяче оздоровлення вперше за довгий час з обласного бюджету депутатами виділено вдвічі більше коштів (2 млн. 466тис. 400 грн). Щоправда, гарантувати те, що вдвічі більше дітей зможе відпочити, обласна державна адміністрація не може. Все залежатиме від вартості путівок. Проведення тендеру розпочнеться у перших числах травня. За даними обласної державної адміністрації до літньої оздоровчої кампанії нині про свою готовність заявило лише 930 таборів різного виду ( на сотню менше від минулого року). Це питання взяте на контроль і буде заслуховуватись на засіданнях депутатських комісій.

За браком коштів на ремонт аварійного приміщення, проблемним залишається відкриття оздоровчого табору “Ольшанець” Великобурлуцького району. Досі під питанням і функціонування таких закладів, як пансіонат “Васищево”, дитячи табори “Лісова галявина”, “Сосонка”. Продовжуватиметься практика виїзду організованих груп дітей області в інші регіони України та за кордон на відпочинок.

-Дякуємо за змістовні відповіді.

Пряму лінію провела Наталія Васюта.
   

 


Верховна рада України
Президент України
Урядовий портал
Харківська обласна державна адміністрація
Харківська міська рада
Національне агентство з питань запобігання корупції
Українська асоціація районних та обласних рад
Асоціація органів місцевого самоврядування Харківської області
Рада почесних громадян Харківської області
СБУ
Стратегія розвитку Харківської області на 2015-2017 роки
Дитячий телевізійний фестиваль «Дитятко»
Конкурс Масельського
Ефективна первинна медицина в громаді
Громада очима дітей
Гранти
Харківський центр туризму
Слобідський край
Ресурсний центр сталого місцевого розвитку
РЕГІОНЕТ
Харківський регіональний інститут державного управління
Форум Фактор
Угода мерів
КП
КП
Харківський обласний центр здоров'я